ПДВ операції: ризики блокування ПН та Порядок 1165

Додаткові матеріали

Презентація

---

Текстове розшифрування відео

Поговоримо про останні зміни у митному законодавстві та їх вплив на зовнішню економічну діяльність і будемо говорити про режим експортного забезпечення. Режим експортного забезпечення запроваджено Законом про зовнішню економічну діяльність з 1 грудня 2024 року. Особливості впровадження цього закону передбачено ще й Податковим кодексом, а саме п.97  підрозділу 2 розділу ХХ. Саме тут чітко прописано, що цей режим буде працювати тільки до кінця воєнного стану.

Особливості роботи в експорті за режимом експортного забезпечення передбачена п.97 ПКУ. А ще є окрема постанова Кабміну №1261, в якій передбачено особливий перелік товарів, до операції з експорту яких запроваджується режим експортного забезпечення. По суті, він дублює Закон про зовнішньоекономічну діяльність, але більш глибоко розкриває окремі питання щодо режиму експортного забезпечення.

В цьому режимі експортуються товари і, по суті, є додатковий контроль за експортом товарів, які передбачені цим переліком. Якщо говорити про особливості, то серед особливостей є винятки. Тобто, в Законі і Постанові є перелік товарів, які попали в режим експортного забезпечення. Це означає, що їх експортувати можна виключно за цими особливими правилами.

Але є винятки. Під режим експортного забезпечення не попадають товари, що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст.229 Митного кодексу. А ще під режим експортного забезпечення не попадають товари, які включені до товарних підкатегорій, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, який виданий відповідно до Закону про карантин рослин.

Це базові правила, про які ми з вами говоримо в частині запровадження режиму експортного забезпечення. Варто також звернути увагу ще на одну особливість. На період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України з 1 грудня 2024 року за операціями з експорту сільськогосподарської продукції, до якої застосовується цей режим, забороняється зарахування зустрічних вимог, використання рахунків резидентів, які відкриті за кордоном для отримання грошових коштів від нерезидентів і використання інших форм грошових розрахунків із нерезидентами, які не передбачають руху коштів в іноземній валюті з закордону на рахунки резидентів в Україні. Це стосується окремих товарів, але вивозити їх в режимі експорту можуть лише платники ПДВ до кінця дії цього режиму, а це до кінця воєнного стану. Крім обмежень щодо платника ПДВ і окремих видів товарів, є ще обмеження по ціні. Тобто, по суті, на сьогоднішній день держава не втручається у цінутворення експорту, але по товарах в режимі експортного забезпечення є обмеження мінімальних цін. І саме Законом №959 передбачено заборону експорту товарів, які попали в режим експортного забезпечення по цінах, які є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів, які передбачені Законом і постановою Кабінету Міністрів України. Якщо говорити про мінімально допустимі експортні ціни, то вони визначаються у доларах. І, відповідно, в контракті можна мати будь-яку договірну вартість, але якщо вона менше, ніж мінімальна допустима експортна ціна, можна експортувати виключно за цією мінімально допустимою, бо товар просто не випустять з України.

А якщо ціна договірна більше, ніж мінімально допустима, то відповідно і доходи, і всі податкові накладні будуть визначатися, виходячи із договірної вартості. Щодо визначення договірної вартості, треба чітко розуміти, що в режимі експортного забезпечення експортні ціни встановлюються щомісячно. Існує окремий Порядок №944. Це порядок про затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів. І інформація згідно цього товару, згідно цієї Постанови оприлюднюється кожного місяця на сайті Міністерства агрополітики. І таке оприлюднення повинно відбуватись кожного місяця не пізніше 10 числа. І, відповідно, кожного місяця здійснюється оновлення, але до моменту розміщення нових цін застосовуються затверджені мінімально допустимі експортні ціни на відповідні товари за попередній місяць. Щодо мінімально допустимих цін, потрібно обов'язково враховувати код товару, назву товару і умови поставки, бо за кожним типом поставки, відповідно кодуються і безпосередньо ціни.

Що стосується визначення бази оподаткування для операції із вивезення в режимі експортного забезпечення, то пунктом 97.3 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено, що базою оподаткування для товарів, які вивозяться в режимі експортного забезпечення, є договірна вартість таких товарів, але не менше, ніж мінімальна допустима експортна ціна, визначена за офіційним курсом валюти до іноземної валюти, встановленому Нацбанком, що діє на 0 годин для реєстрації податкової накладної. Що стосується ПДВ, - в режимі експортного забезпечення інші умови: 

• необхідно скласти податкову накладну до митної декларації. І саме на підставі податкової накладної буде складатись митна декларація;
• на одну податкову накладну буде лише одна митна декларація;
• ставка ПДВ буде залежати від виконання умов по граничним термінам оплати.

Тож буде реєстрація податкової накладної, отримання ВМД і заповнення декларації. Але між цими етапами ще може виникнути три типи розрахунків коригування. Тож, що стосується дати виникнення податкових зобов'язань, зрозуміло, ситуація дивовижна, хоча ми вже і майже півроку працюємо із цією системою, але дуже дивовижно, коли ми складаємо спочатку податкову накладну, а потім у нас є митна декларація.

І відразу у бухгалтера виникає питання: яка ж буде дата виникнення податкового зобов'язання? Дата складання податкової накладної чи дата ВМД? У пункті 187.1 ПКУ чітко зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань в операціях з експорту товару є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону, оформлена відповідно до вимог діючого законодавства. Тож тут нічого не змінилося і ми чітко розуміємо, що дата експорту, дата ВМД і буде датою виникнення податкових зобов'язань по експорту в режимі експортного забезпечення. Тож податкова накладна складається, не прив'язуючись до митної декларації. Якщо треба вивести, наприклад, 5 червня товар, тобто відомо, що 5 червня товар буде на митниці і буде оформлюватись митна декларація, то податкову накладну треба скласти заздалегідь. І курс валюти в цій податковій накладній абсолютно не буде впливати на курс валюти, який буде визначатись у податковій декларації. Тобто, коли будуть відображатися зобов'язання по експорту у декларації з ПДВ, то курс валюти там буде той, який буде на дату ВМД. Тобто, курс у податковій накладні, яку складено для того, щоб замитнити цей товар, абсолютно не буде ідентичним із датою і курсом, який буде включатись у податкову декларацію.

Ще один дуже важливий момент, який стосується саме митних декларацій: треба дуже чітко розуміти, що на кожну податкову накладну окремо буде складатися митна декларація. 

Відповідно до діючого законодавства, під час вивезення товарів в режимі експортного забезпечення існують особливості щодо складання митних декларацій.

І тому можуть бути митні декларації періодичні, спрощені і митні декларації, які заповнені у звичайному режимі. І якщо на експортній операції оформлюється періодична або спрощена митна декларація, то після фактичного вивезення товарів до такої митної декларації обов'язково складається додаткова митна декларація.

Але перед поданням митної декларації (періодичної, спрощеною або звичайної), на операції з експорту товарів необхідно оформити податкову накладну і зареєструвати її в єдиному реєстрі. Але треба пам'ятати, що така податкова накладна «живе» лише 30 днів. Тобто, необхідно отримати митну декларацію впродовж цих 30 днів. Дату і номер податкової накладної щодо режиму експортного забезпечення необхідно буде «втягнути» собі у митну декларацію. Тобто, по суті, лише після того, як буде митна декларація, можна буде внести дату і номер митної декларації у свою податкову накладну. Тому процедура така: одна митна декларація - одна податкова накладна. Тобто, в одній (періодичні, спрощені або звичайній) митній декларації декларується лише один товар з однієї податкової накладної. А от в одній податковій накладній можемо вказати лише один товар. Вказувати в одній митній декларації товари з декількох різних податкових накладних немає можливості. При цьому одну податкову накладну не можна відображати в декількох періодичних спрощених або звичайних митних деклараціях.

Тож, якщо експорт здійснюється за звичайними митними деклараціями, не можна заздалегідь оформити одну велику податкову накладну на велику кількість товару, а потім вивозити цей товар декількома партіями в різні дні з оформленням різних Митних декларацій. Тобто під кожну митну декларацію буде братись окрема податкова накладна.

І це стосується додаткових Митних декларацій в трошки в іншій інтерпретації, бо що стосується додаткової Митної декларації, то у разі складання періодичної або спрощеної Митної декларації на вивезення товару в додатковій митній декларації може якраз повторюватись номер податкової накладної, який зазначений у відповідній періодичній або спрощені Митній декларації.

Щодо посередницьких договорів, там інша історія. У разі експорту за посередницьким договором комісіонер або довіритель безпосередньо під час декларування зобов'язаний внести до митної декларації дату і номер відповідної податкової накладної, яка зареєстрована комітентом або іншою особою, від імені якої експортуються товари.

Що ж стосується митного оформлення, є особливості. Після початку митного оформлення товарів не допускається внесення змін до митної декларації, а це зміни, які стосуються безпосередньо особи, відповідальної за фінансове врегулювання, найменування товару, коду УКТ ЗЕД, збільшення кількості товару, дати та номеру податкової накладної.

Що ж до фактичної вартості товарів, які вказані в періодичній, спрощені або звичайній митні декларації, не може бути ця ціна нижча, ніж мінімальна допустима експортна. Винятком із правил є реалізація за форвардними контрактами, тому що мінімально допустимі експортні ціни застосовуються на дату подання Митної декларації. А от у форвардних контрактах фактурна вартість товару, яка зазначена у Митній декларації, має бути не нижча за вартість того товару, яка розрахована, не виходячи із мінімально допустимих цін, на дату укладання такого контракту, на дату подання Митної декларації, якщо на дату укладання контракту не було встановлено мінімально допустимої експортної ціни. І якщо при здійсненні експорту складаються періодичні або спрощені Митні декларації, то додаткова Митна декларація оформлюється так: не допускається подання однієї до додаткової Митної декларації до декількох періодичних або спрощених.

І в одній Митній декларації можна відобразити лише одну партію товару. Тобто, якщо за однією періодичною або спрощеною товар вивозиться декількома партіями, то на кожне вивезення складається окрема Митна декларація. І в останній Митній декларації до відповідної періодичної або спрощеної декларант або уповноважена особа якраз і буде вказувати ознаки завершення переміщення.

Тобто це особливі умови, які якраз потім і будуть впливати на нашу процедуру експорту. Тож підводимо тут підсумок. Ми складаємо та реєструємо податкову накладну. Вона реєструється впродовж трьох операційних днів. Вона може бути зупинена і така податкова накладна «живе» 30 днів. На підставі неї впродовж 30 днів необхідно скласти митну декларацію.