ПДВ операції: ризики блокування ПН та Порядок 1165

Додаткові матеріали

Презентація

---

Текстове розшифрування відео

Продовжуємо вивчати облік ПДВ та порядок реєстрації податкових накладних. Другий урок присвячений порядку складання податкових накладних, їх обов’язковим реквізитам та особливим випадкам.

Робота ведеться в електронних облікових базах, де податкові накладні шаблонні, програмісти оновлюють всі дані. Проте виникають специфічні та нестандартні операції, або при роботі за налагодженою схемою, можна не помітити зміни певних реквізитів в податковій накладній або виникнення додаткових кодів платника при створенні умовних зобов’язань.

Дуже важливо розібратися в цьому питанні, оскільки невірно складена податкова накладна або складена з неправильним формулюванням, вказання великої кількості ризикових кодів може призвести до призупинення реєстрації.

Податкова накладна складається на постачання, коли перша подія — відвантаження. Також податкова накладна може складатися на передоплату — аванс. Тут є нюанс: якщо це роботи/послуги і вони кратні певній одиниці виміру, необхідно проставити коефіцієнт цієї передоплати. Якщо товар, який був по передоплаті прописаний один, а пізніше під час відвантаження виникла зміна номенклатури, буде вже РК. Тобто скласти податкову накладну не так просто, вона може потрапляти в певний ланцюжок і потребувати коригувань, змін, реєстрації розрахунків коригування.

Окремо розглядається податкова накладна при експорті і податкова накладна в режимі експортного забезпечення. По суті, це ніби одна і та сама операція. Проте існує поняття режиму експортного забезпечення, що стосується сільгоспвиробників та експортерів сільгосппродукції певного типу.

Обов’язкові реквізити і все, що стосується форми — вона електронна, має бути підписана електронним цифровим підписом, обов’язково має бути зареєстрована в ЄРПН. Загальне правило Податкового кодексу давало 15 днів на реєстрацію: з 1 по 15 число місяця реєстрували до 30-31-го, а з 16-го по останній день місяця — реєстрували до 15-го числа наступного місяця. У зв’язку з введенням військового стану в Україні цей термін продовжили, дали ще 5 днів на першу половину і 3 дні на другу. Тобто першу половину місяця реєструємо до п’ятого числа наступного місяця, що є дуже зручним, зважаючи на велику кількість звітів, а за другу половину місяця маємо можливість до 18-го. По суті, якщо є велика кількість операцій, залишається тільки два дні на складення податкової декларації, тому що 18-те число чекаємо, бо можливо хтось в останні дні реєструє для того, щоб мати право на цей податковий кредит або самі зобов’язання реєструєте таким чином.

Зведені податкові накладні реєструються до 20-го числа. Тут змін не було. Податкова накладна складається українською мовою в гривнях з копійками. Пункт 18 наказу Мінфіну №1307 говорить про те, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів і послуг, а також на суму коштів, що надійшла на рахунок в банку як попередня оплата.

Податкова давала багато узагальнюючих спеціальних консультацій. На сьогоднішній момент не вважається помилкою, якщо складете на всю суму податкову накладну, наприклад, за день прийшло три передоплати, бо є поняття дати. Маємо не операцію, а дату отримання коштів.

Можете дробити, можете не дробити. Як правило, постачальники, які виписують податкову накладну, ділять, якщо говоримо про аванси. Чому? Тому що є менший ризик бути заблокованим, якщо це великі суми постачання, бо увага є до великих сум постачання, але потрібно розуміти, що є можливість працювати і так, і так.

Які обов’язкові реквізити? На що обов’язково звертаємо увагу? Дата виникнення. Якщо є касовий метод, якщо за рахунок бюджетних коштів, якщо не чітка прив’язка до накладної або до акту. Коли є накладна чи акт — дата акту це дата податкового зобов’язання. Якщо гроші прийшли як аванс 5 березня, то 5 березня виникає перша подія і 5 березня виписується податкова накладна. При нетипових операціях дата виникнення зобов’язання може бути різна.

По негосподарській діяльності, якщо чітко відомий момент використання, то в момент отримання податкового кредиту треба створити умовне зобов’язання, виписати податкову накладну і зареєструвати її до 20-го числа як зведену. При інвентаризації будуть інші моменти — є рішення по інвентаризації, є недостача, це рахується господарською діяльністю, до кінця місяця зобов’язані виписати податкову накладну. Як правило, виписують останнім днем місяця і реєструють до 20-го числа.

Щодо кодів — якщо клієнт є платником ПДВ, його дані стягуються з довідника, перевіряються. Реєстри зараз працюють коректно, завжди можна перевірити платника — назву, ІПН, ЄДРПОУ. Але якщо це експорт, постачання нерезиденту, якщо самі на себе виписуєте з різних причин, на код слід звертати увагу, бо їх насправді багато.

Номенклатура — головна ситуація, яка має місце — відповідність номенклатури в акті або в документі реалізації тому, що написано в податковій накладній. Якщо на аванс і виписали одну номенклатуру, а потім відвантажуєте іншу, то для клієнта, для коректного формування податкового кредиту, номенклатура повинна відкоригуватися через РК до податкової.

Якщо по договору написана назва виконання підрядних робіт, будівельних робіт, коректно беремо їх з договору і прописуємо не просто «інші будівельно-монтажні роботи» або «ремонт приміщення», а якщо акт зроблений на ремонт із зазначенням заливання підлоги, фарбування стін більш деталізовано — це може впливати на наступні коди УКТ ЗЕД і ДКПП.

При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:

• 01 — Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
• 02 — Складена на постачання неплатнику податку;
• 03 — Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
• 04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
• 05 — Складена у зв’язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
• 06 — Складена у зв’язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
• 07 — Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
• 08 — Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;
• 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
• 10 — Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
• 11 — Складена за щоденними підсумками операцій;
• 12 — Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
• 13 — Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
• 14 — Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
• 15 — Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
• 21 — Складена на постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України;
• 22 — Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.

 Щодо одиниць виміру: згідно з роз’ясненнями податкової, необхідно використовувати класифікатор одиниць виміру, особливо для матеріальних об’єктів. Це можуть бути тонни, кілограми, метри, штуки, людино-години, кубічні метри та інші об’єми. Важливо, щоб одиниці виміру в первинних документах відповідали тим, що вказані в податковій накладній.

Для послуг та експортних операцій існують особливі правила. Наприклад, при експорті тепер чітко встановлено правило вказувати вимірювання лише в кілограмах.

Розглянемо конкретні приклади одиниць виміру. При вимірюванні в метрах кубічних використовується позначення «метр³» з класифікаційним кодом 0134. Для суборенди нежитлового приміщення використовується код ДКПП 6820, а в четвертій колонці вказується «послуга». Альтернативно можна використовувати одиницю виміру «місяць», якщо така одиниця зазначена в актах прийому-передачі послуг оренди. У п’ятій колонці код не зазначається, оскільки класифікатор не передбачає коду для такої послуги.

Для будівельних робіт (код 43.34) згідно з роз’ясненнями та усталеною практикою часто використовується одиниця виміру «гривня», яка є в класифікаторі. Деякі клієнти можуть вимагати прописувати ціну пропорційно до авансів відносно суми договору, проте частіше достатньо просто вказати суму в гривнях.

Щодо експортних операцій (код 0,7): при звичайному експорті використовується код «300000000000». В податковій накладній обов’язково зазначаються дата та номер договору контракту по вивезенню. При наявності форвардного контракту також вказуються дата та номер відповідної митної декларації. Застосовується нульова ставка ПДВ, база постачання прописується, а графа одиниці не заповнюється через відсутність ПДВ.

Для коду 14 (послуги від нерезидента) важливо розуміти різницю між імпортом товарів та імпортом послуг. При імпорті товарів ПДВ сплачується на митниці з подальшим відшкодуванням. При імпорті послуг немає вантажно-митної декларації, натомість є договір та акти. В цьому випадку ІПН починається з «500000000000».

Щодо коду 21, варто звернути особливу увагу на зміни, які відбулися. Раніше при наданні послуг нерезиденту на території України застосовувалася загальна ставка 20%, і оскільки резидент не був платником ПДВ і не зареєстрований в Україні, накладна оформлювалася як на неплатника. Проте з 1 квітня 2023 року внесено зміни, згідно з якими необхідно прописувати нерезидента через кому, вказувати країну та ІПН, що починається з «500000000000».

Це особливо актуально при роботі з іноземними організаціями, благодійними фондами та іншими організаціями. Наприклад, при ремонті автотранспорту для благодійних організацій, зареєстрованих в Америці, які допомагають фронту, якщо раніше використовувався код для неплатника, тепер необхідно ставити код 21 у лівому верхньому куті.

Код 22 застосовується для операцій з вивезення товарів в режимі експорту. При використанні коду 22 вказується код «300000000000». Важливо пам’ятати, що нульова ставка ПДВ застосовується лише за умови оплати товару з-за кордону. Якщо розрахункова частка перевищує 20%, необхідно скласти звичайну податкову накладну зі ставкою 20%.

При експорті обов’язково використовується вимірювання в кілограмах. Якщо товар вимірюється в інших одиницях, необхідно здійснити перерахунок у кілограми.

Загалом, особливих складнощів у порядку випуску податкових накладних немає, але важливо періодично переглядати коди, особливо ті, що стосуються неплатників, оскільки можуть виникати нові ситуації, які потребують оновлення знань.