Бухоблік на виробництві + формування собівартості

Додаткові матеріали

Презентація

Текстове розшифрування відео

Показники податкової, бухгалтерської та економічної собівартості необхідні для аргументованого спілкування з представниками контролюючих органів та з власниками. Твердження про те, що собівартість не розраховується, а витрати просто списуються на рахунок 90, є хибним. Незалежно від податкових перевірок, кожен бізнес повинен прагнути до ефективної діяльності. Різні види собівартості (бухгалтерська, економічна, податкова) допомагають оцінити цю ефективність, і кожен з них має власне підґрунтя.

Бухгалтерська собівартість визначається на основі двох головних рахунків: рахунок 90 (собівартість реалізованої продукції) та рахунок 23 (виробнича собівартість, або майбутня собівартість реалізації). За наявності значних загальновиробничих витрат та недостатнього обсягу виробництва (нижче нормальної потужності) частина загальновиробничих витрат може списуватися напряму з рахунку 91 на рахунок 90. Це призводить до розбалансування показників: рахунок 23 може виглядати нормальним, тоді як рахунок 90 значно зростає, зменшуючи прибуток. Аналіз динаміки та структури цих показників дозволяє надавати керівництву рекомендації щодо покращення. Бухгалтерська собівартість чітко регламентується стандартами (зокрема, НП(С)БО 16, 15 та 9) і представлена у фінансовій звітності, що дозволяє порівнювати ефективність підприємства з іншими в галузі або в межах групи.

Повна, або економічна, собівартість не має визначення у бухгалтерських стандартах, хоча згадується в деяких методичних рекомендаціях (наприклад, № 373). Цей показник відображає економічну ефективність підприємства. Збалансована економічна собівартість означає, що всі витрати (адміністративні, збутові, фінансові) покриваються всіма видами доходів. Це свідчить про позитивний тренд, збільшення вартості чистих активів та успішність підприємства, що позитивно сприймається податковими органами. Хоча судова практика показує, що збитковість не є доказом відсутності господарської діяльності, прибуткові підприємства виглядають менш ризикованими. Економічна собівартість ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, але є ненормованою і зводиться до наявності чи відсутності прибутку. Цей показник є основою для розрахунку податкового навантаження.

Податкова собівартість є показником, що відображає логіку податкових органів, які часто ототожнюють її з повною собівартістю: наявність прибутку свідчить про господарську діяльність, а збитки — про її відсутність. Податкові органи очікують, що підприємство не матиме збитків (ознака збалансованої повної собівартості) і що дохід від реалізації завжди буде перевищувати собівартість реалізації. Податкові консультації щодо цього питання можуть бути суперечливими. Наприклад, у своїх роз'ясненнях податкові органи пов'язують безоплатну роздачу рекламних матеріалів з господарською діяльністю через їх включення до собівартості, хоча рекламні витрати є витратами на збут. Це свідчить про специфічне бачення податковими органами поняття собівартості, що може знаходити відображення в актах перевірок.

Оптимальні показники собівартості забезпечують прибуток та адекватне податкове навантаження. Податкове навантаження з податку на прибуток розраховується як співвідношення суми податку на прибуток до суми загального доходу. Чим більший прибуток, тим вищий показник податкового навантаження. Податкові органи аналізують цей показник у розрізі галузей. Інформацію про середнє податкове навантаження по галузях можна знайти на сайті податкової служби, що дозволяє оцінити власні показники та потенційну цікавість з боку контролюючих органів.

У декларації з податку на прибуток є прямі згадки про собівартість у контексті податкових коригувань. Рядки 4.1.5.2 та 4.2.5.1 передбачають коригування фінансового результату на собівартість товарів, робіт, послуг для підприємств, що переходять з єдиного податку на загальну систему оподаткування. Ці стандартизовані коригування застосовуються незалежно від того, чи застосовує платник податкові різниці. Наявність таких коригувань підкреслює необхідність ведення обліку собівартості навіть для платників єдиного податку, оскільки цей бухгалтерський показник напряму впливає на оподатковуваний прибуток і може бути перевірений податковими органами.