Бухоблік на виробництві + формування собівартості

Додаткові матеріали

Презентація

Бухгалтерський довідник «Собівартість, калькуляція, приклади розрахунків та зразки наказів»

---

Текстове розшифрування відео

Документальне оформлення витрат і собівартості є важливою темою. Для виробничих підприємств кількість документів має бути значно більшою, ніж для підприємств, що, наприклад, займаються здаванням в оренду приміщень. Виробничий процес, що починається з придбання матеріалів, їх передачі у виробництво, нарахування заробітної плати, налаштування обладнання та обліку електроенергії, вимагає ретельного документування. У випадку з дороговартісними об’єктами та матеріалами, окрім основного документування, необхідний документальний супровід, пов’язаний із безпекою, контролем та відеоспостереженням.

Перший фокус уваги при документуванні витрат на виробничому підприємстві — це вимоги Податкового кодексу. Документи є базою для обліку, і їх відсутність означає відсутність собівартості. Вимога щодо наявності первинних документів, облікових регістрів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, встановлена на рівні Податкового кодексу. Податкові органи можуть цікавитися як первинними документами, так і цією іншою інформацією, до якої може належати, наприклад, калькуляція. Підприємство обов’язково повинно мати первинні документи, регламентовані Законом про бухгалтерський облік та Положенням № 88, а також велику групу організаційно-розпорядчих документів, таких як процедурні технологічні карти, калькуляції та інші, що випливають з особливостей технологічного процесу.

Організаційно-розпорядчі документи можуть слугувати підтверджуючими документами для податкового обліку. Зміст і форма первинних документів є регламентованими, тоді як для підтверджуючих документів, якими можуть бути організаційно-розпорядчі, таких регламентів немає. Калькуляцію, яка не є первинним документом, можна віднести до підтверджуючих документів. Проте за відсутності первинних документів, пов’язаних із передачею матеріалів у виробництво, калькуляція не допоможе. Водночас відсутність калькуляції при наявності первинних документів може розглядатися як безпідставність здійснення витрат. Таким чином, для обґрунтування собівартості первинні та підтверджуючі документи працюють у комплексі.

Система документування на виробничому підприємстві повинна включати документи, які не тільки діляться на первинні та підтверджуючі, а й повністю описують виробничі процеси. Можна виділити такі документальні групи:

1. Внутрішня документація з обліку витрат і калькулювання. Сюди входять облікова політика, положення про облік витрат та формування собівартості, методика розподілу загальновиробничих витрат (може бути частиною положення або окремим документом).
2. Технічна і виробнича документація. Вона лягає в основу положення про облік витрат та методики розподілу. До цієї групи належать технологічні картки, норми витрат матеріалів та сировини, графік виробництва, калькуляція планової собівартості.
3. Документи для управлінського і внутрішнього контролю. На виробництвах з коштовними матеріалами або де потрібен контроль за працівниками, необхідні документи для контрольних точок, наприклад, для обліку по центрах відповідальності. Це можуть бути журнал обліку операцій з матеріалами в цеху, відомість відхилення від норм витрат, виробничий щоденний чи змінний журнал, акт на простої, акт на зупинку виробництва. Форми цих документів можуть бути розроблені підприємством самостійно.
4. Інвентаризаційні та розрахункові документи. До цієї групи належать акти інвентаризації незавершеного виробництва, акти важування та заміру, калькуляція фактичної собівартості. Фактична калькуляція є важливою не тільки для аналізу періоду, а й для підтвердження реальності операцій під час податкових перевірок.

На виробничому підприємстві мають бути документи, що відносяться до кожної з цих груп. Окрім цього, для доведення законності податкових витрат у складі собівартості необхідні первинні документи. Первинні документи, згідно із Законом про бухгалтерський облік та Положенням № 88, мають дві групи реквізитів: обов’язкові та додаткові. При перевірці первинної документації слід звертати увагу на наявність обов’язкових реквізитів. Їх відсутність може призвести до дефектності документа, що дасть підстави податковим органам вважати його недійсним, а отже, і витрати — непідтвердженими.

Для оформлення операцій із запасами можна використовувати типові форми, хоча наказ Мінстату, на який посилаються старі методрекомендації, втратив чинність. Підприємство може самостійно розробляти первинні документи, використовувати старі форми, перезатвердивши їх наказом, або застосовувати альтернативні варіанти. Джерелами форм документів можуть бути Методрекомендації № 373, наказ № 193 та наказ № 431. Останній, хоч і розроблений для бюджетників, може застосовуватися й іншими підприємствами і є найсвіжішим з усіх типових форм.

Важливими групами первинних документів є:

• Документи, що стосуються передачі ресурсів у виробництво: лімітно-забірна картка, накладна-вимога, акт передачі інструментів, спецодягу або МШП в експлуатацію.
• Документи, що фіксують виробничий процес і виконані роботи: наряд на відрядну роботу, звіт виробничої дільниці, акт про зворотні відходи та технологічні втрати.
• Документи, що стосуються браку і списання витрат: акт про брак (виправний чи невиправний), акт на списання виробничих запасів.
• Документи, що підтверджують оприбуткування готової продукції: акт приймання готової продукції з виробництва, накладна на внутрішнє переміщення, звіт виробничої дільниці (служить основою для оформлення акту або накладної).

При створенні документів необхідно контролювати наступні аспекти:

• Підписання документів обома сторонами (акти, накладні).
• Вказання собівартості (фактичної або нормативної) відповідно до облікової політики.
• Наявність підстав для записів у бухгалтерських регістрах (акти, накладні з усіма реквізитами).
• Проведення кількісної звірки, що має бути прописано у розпорядчих документах.

Основні поради по роботі з документами:

1. Чим більше внутрішніх документів оформлено, тим менше податкових і фінансових ризиків.
2. Необхідно контролювати наявність підписів усіх задіяних сторін, оскільки їх відсутність є однією з найпоширеніших помилок, що призводить до визнання документів недійсними.
3. Форма документів може бути довільною (самостійно розробленою), але для первинних документів, на підставі яких робиться бухгалтерський запис, обов’язкова наявність усіх обов’язкових реквізитів згідно із законом. Розмежування між первинними та розпорядчими документами має чітко відстежуватися.