Податкові перевірки: від підготовки до захисту

Додаткові матеріали

Презентація

Довідник «Документальні планові перевірки»

---

Текстове розшифрування відео

Найпоширеніший вид перевірок — це документальна планова перевірка. Камеральна перевірка здійснюється суцільним порядком щодо всієї звітності. Фактична перевірка проводиться, коли є факти порушень, і податкова приходить їх підтвердити. Документальна перевірка аналізує те, що показано у звітності, запрошує підтверджуючі документи, аналізує документи платника податків. Предметом документальної перевірки є коректність розрахунку та декларування податкових зобов’язань. Документальна перевірка буває планова та позапланова. Позапланова має окремі підстави, а планова передбачена для періодичної перевірки різних платників податків, це вид податкового контролю.

Що важливо розуміти:

1. Документальна планова перевірка проводиться тільки тоді, коли підприємство або ФОП включене до плану-графіка перевірок.
2. План-графік формується згідно з Податковим кодексом та наказом Мінфіну № 524.
3. Залежно від ступеня ризику діяльності, всіх платників податків ділять на три типи: високий ступінь ризику, середній та низький. Залежно від цього, перевірки проводяться з певною періодичністю.
• Платники податків з незначним ступенем ризику перевіряються раз на три календарні роки.
• З середнім — не частіше ніж раз на два роки.
• З високим — не частіше одного разу на рік.

Ці терміни слід читати як «не частіше». Платників податків з незначним ступенем ризику можуть роками не перевіряти, а з високим ступенем ризику — раз на два-три роки, не щороку.

План-графік формується таким чином: до 25 грудня він має бути опублікований на сайті податкової. Фактично, програмне забезпечення податкової, на підставі певних критеріїв ризику, відбирає перелік платників податків, щодо яких ці критерії спрацювали (наприклад, на кінець жовтня). Ці списки передаються інспекторам, які аналізують їх зі свого боку. Наприклад, якщо на Волинську податкову передали 5 000 платників податків, а штат податкової не може за рік перевірити таку кількість, вони відбирають у ручному або напівручному режимі тих платників податків, щодо яких, на думку перевіряючих, найбільші ризики. Потім ці списки подаються до ДПСУ, і на підставі цього формується план-графік перевірки. Причиною включення до плану-графіка є конкретні критерії, а не те, що платника податків давно не перевіряли. Якщо платника податків включили, це означає, що спрацювали якісь критерії ризику, і інспектор прийде перевіряти їх обґрунтованість.

Податкова має право вносити зміни до плану-графіка перевірки лише два рази на рік: у першому та другому кварталі. Якщо на кінець березня або на кінець червня платника податків включили до плану-графіка, перевірка має бути не раніше ніж через три місяці. Наприклад, якщо включили на кінець березня, перевірка має бути не раніше 1 липня; якщо включили на кінець червня, перевірка має бути не раніше 1 жовтня.

План-графік на сайті податкової складається з чотирьох розділів:

• Розділ 1: перевірка юридичних осіб.
• Розділ 2: перевірка фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидента.
• Розділ 3: перевірка фізичних осіб-підприємців.
• Розділ 4: документальні перевірки юридичних осіб щодо сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Критерії ризику, які можуть спрацювати, дуже численні. Вони прописані для кожного розділу плану-графіка і поділяються на високі, середні та незначні.

Приклади критеріїв високого ступеня ризику:

• Рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50% і більше за рівень сплати податку за відповідною галуззю. Ця інформація є відкритою на сайті «Територія податкової доброчесності» або в кабінеті платника податків, де є галузеві показники сплати податків, ПДВ та розміру середньої зарплати.
• Наявність інформації від правоохоронних органів про співпрацю з платниками податків, які мають ознаки ефективності, не подають податкову звітність, визнані банкрутами, або щодо яких є інформація про ухилення від сплати податків. У цьому випадку важливо моніторити контрагентів. Якщо контрагент є платником ПДВ і по ньому постійно блокуються податкові накладні, слід вивчати, що відбувається з ним, оскільки продовження співпраці може наразити на ризики, такі як зняття податкового кредиту та податкових зобов’язань.
• Інші операційні витрати перевищують 30% загальних витрат операційної діяльності.
• Наявність операцій продажу нижче собівартості.
• Різниця між собівартістю та чистим доходом у формі 2 не перевищує 10%.
• Зростання вдвічі більше кредиторської заборгованості протягом двох попередніх років при зростанні запасів.
• Сума інших операційних витрат, витрат на збут, адміністративних перевищує собівартість реалізованої продукції.
• Інші операційні витрати перевищують суму матеріальних витрат та витрат на оплату праці, що може вказувати на велику кількість субпідрядників.
• Невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації.
• Дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у два рази. Це може вказувати на наявність необлікованих коштів.

Критерії середнього ступеня ризику подібні до високих, але з меншим відсотковим співвідношенням. Наприклад, порушення строків сплати ЄСВ більш ніж на 365 днів, або якщо різниці зменшують фінансовий результат на суму понад 30%. Якщо зменшуючих різниць дуже багато, а збільшуючих мало, це може бути цікаво для перевірки. Також, якщо виплата доходів ФОПам (ознака 157) становить більш ніж 5% загального обсягу, це може бути критерієм ризику. Декларування експортних/імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій, коли дані в декларації не підтверджуються звіркою з митницею.

Критерії незначного ступеня ризику:

• Проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО, не пов’язаних з плановим технічним обслуговуванням.
• Для ФОПів: наявність інформації в судових рішеннях про ризиковий характер діяльності контрагентів.
• Перевищення обсягів експортних операцій над задекларованою сумою доходу на 10% і більше.
• Декларування сум доходу на рівні або менше від рівня витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування.
• Нарахування виплат фізичним особам з ознакою 101, 102 в об’єднаній звітності без утримання та перерахування до бюджету ПДФО.

Ці критерії не завжди свідчать про помилки, але вони вказують на наявність ризику, і завдання податкової — прийти та перевірити його. Це перше, що буде перевіряти інспектор. Аналізуйте критерії ризику та відслідковуйте їх. Грамотне ведення обліку дозволяє маневрувати між цими критеріями, щоб не так часто зустрічатися з інспекторами під час документальної планової перевірки.