Заголовок тимчасово відсутній

Підприємство може придбавати пальне як уроздріб у різних постачальників, так і шляхом укладання договору на постачання пального з одним або декількома постачальниками. У цьому та в іншому випадку транспортні засоби підприємства заправляються пальним у баки в спеціально обладнаних місцях роздрібного продажу пального — на АЗС. Відпуск пального автозаправними станціями регламентується Iнструкцією №281. Якщо підприємство укладає договір із постачальником пального, то розрахунки за пальне здійснюються безготівково. Тоді ТЗ можуть заправлятися на АЗС: — за відомостями; — за талонами; — за паливними картками.

Заправляння за відомостями:
АЗС на підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів не рідше одного разу на місяць виписують зведені відомості-рахунки за марками нафтопродуктів та цінами, встановленими протягом місяця. У рахунках обов'язково зазначають кількість та загальну вартість відпущених нафтопродуктів, у т. ч. ПДВ.

Заправляння за талонами
При такій формі закупівлі підприємство сплачує АЗС аванс за певну кількість пального. На суму сплаченого авансу видаються талони на ПММ. Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона, проте у ньому обов'язково мають бути його серійний та порядковий номери.

Відпуск нафтопродуктів за паливними картками

Такими картками можна скористатися як на території України, так і за кордоном. Причому як на АЗС компанії, що випустила таку картку, так і на АЗС іншої компанії, що приймає такі картки до обслуговування. Облік пального, отриманого за картками, нічим особливим не вирізняється. При такому виді заправляння АЗС видає водієві чек POS-термінала і чек РРО. Далі за результатом місяця підприємство отримає накладну на загальну кількість ПММ за усередненими цінами та розшифровку оборотів за карткою. Тобто, з одного боку, є можливість контролювати водіїв, з іншого — такий вид співпраці із заправними станціями спрощує облік.

Придбання пального вроздріб без укладання договору. Найпростіший варіант придбання пального — це придбання його вроздріб на АЗС через підзвітну особу. Як правило, такою особою є водій.

Списання пального за нормами 02 литопада 2023р. прийнято рішення визначити таким, що втратив чинність, наказ Мінтрансу від 10.02.98 № 43, яким затверджено відповідні норми.
Водночас з метою подальшого врегулювання зазначеного питання, Мінінфраструктури спільно з ДП «ДержавтотрансНДІпроект» опрацьовують пропозиції щодо розроблення проєкту державного стандарту України у сфері нормування витрат палива на автомобільному транспорті. Однак роботи з розроблення та прийняття зазначеного стандарту займуть тривалий час - орієнтовно 1,5 – 2 роки.
На цей перехідний період після втрати чинності Норм № 43 ДП «ДержавтотранНДІпроект» розмістить на сайті методичні рекомендації з нормування витрат палива. Коли це станеться – не відомо.
До розміщення обіцяних методрекомендацій установи можуть й надалі орієнтуватися на Норми № 43. Не зайвим буде закріпити це розпорядчим документом керівника установи.
Необхідно встановити тимчасові вимоги для списання пального, якщо у вас є такі автомобілі. Ці вимоги мають бути затверджені внутрішнім наказом.

Первинним документом, на підставі якого списують пальне та паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист автомобіля або інший подібний йому документ. Можна використати, наприклад, акт на списання пального чи паливно-мастильних матеріалів як самостійний документ для фіксації списання пального. Цей акт відрізняється від акту списання пального на підставі подорожніх листів тим, що він є самостійним інструментом. У такому самостійному акті на списання палива фіксують кількість витраченого пального та його вартісну оцінку.

Усі ці процедури та документи слід офіційно затвердити внутрішнім наказом на підприємстві. Наприклад, можна розробити Положення про списання пального, в якому закріпити норми списання палива для автомобілів.

Оформлення перевитрати у документальній формі
У разі виникнення перевитрат пального, бажано звернутися до водія і отримати письмове пояснення щодо причин цієї ситуації. Це формальний крок, який сприяє уникненню оподаткування пального як додаткового блага для водія. Якщо у цьому письмовому поясненні будуть вказані “господарські причини”, такі як агресивний стиль водіння, нераціональний маршрут, технічний стан автомобіля, або низький тиск повітря в шинах, то бухгалтер матиме підставу обґрунтувати відсутність оподаткування цих перевитрат перед податковими органами. У випадку відсутності письмових пояснень може вважатися, що пальне було використано нецільово, і в такому випадку може бути застосоване оподаткування пального як додаткового блага, якщо водій не компенсує ці витрати.

У випадку значної перевитрати, навіть при наявності пояснень, може бути більш доцільним оподаткувати її як додаткове благо або домовитися щодо відшкодування цих витрат водієм (за кодом “126” у Додатку 4 Декларації про доходи і прибутковий податок).

Незалежно від обставин, у платників ПДВ може нараховуватися компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ.

Важливо уникати перевитрат, оскільки їх наявність може призвести до проблем з обліком ПДВ та оподаткуванням додаткового блага, яке надається працівнику.

https://7eminar.ua/events/2578/4147

Раді допомогти, звертайтесь ще!